заганятися

ЗАГАНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗАГНА́ТИСЯ, зажене́ться, док.

1. Швидко рухаючись, потрапляти ненароком куди-небудь.

А котора звірина або котора птаха заженеться, необачна, від нас в ту країну [на півночі], то.. з остраху тікає назад до нас (Март., Тв., 1954, 53);

Полки пана Осолінського, рятуючись, кинулись наосліп, вискочили в поле, загналися на грузьке болото (Кач., II, 1958, 446).

◊ Заганя́тися (загна́тися) на слизьке́ — зазнавати труднощів, потрапляти в скрутне становище.

Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: ..Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (Сам., І, 1958, 224).

2. розм. Глибоко застромлюватися в що-небудь, загрузати в чому-нсбудь від сильного удару і т. ін.

Зняв [Павло] з пліч вила і приступив до праці: так налягав на них, що вони заганялися в гній по самий держак (Тют., Вир, 1964, 116);

Схопилися вони. Королевич говорить: —Кидай ти. — Кинув Кривихаща, і Королевич загнався до пояса [у землю] (Калин, Закарп. казки, 1955, 42).

3. тільки недок. Пас. до заганя́ти¹ 1, 2, 4.

На горище шкільного будинку, куди заганялися на ніч учительські кури.., з шкільного коридору вели дерев’яні східці (Вас., І, 1959, 175).