загарбання
ЗАГА́РБАННЯ, я, с. Дія за знач. зага́рбати.
Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв’язування війни.., для загарбання чужих земель (Маніф. миру, 1957, 29);
Імперіалізм прагне до загарбання світу, поневолення народів, до ситого і безжурного паразитування (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загарбання — (захоплення чужої території) підкорення, (з уведенням військ) завоювання, інтервенція, (з нападом) агресія. Словник синонімів Полюги
- загарбання — зага́рбання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- загарбання — -я, с. Дія за знач. загарбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загарбання — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)... Словник синонімів української мови
- загарбання — Зага́рбання, -ня с. Захватъ, незаконное присвоеніе. Левиц. І. Правда, 1868. 437. Словник української мови Грінченка