загарливо
ЗАГА́РЛИВО, діал. Присл. до зага́рливий.
Загарливо копали [дівчата], шукаючи скарбів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 488);
[Бжостовський (не слухаючи, загарливо):] Як же ви не розумієте, що вона не любить солодкого тому, що вона сама солодша від меду (Коч., І, 1956, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загарливо — Загарли́во: Зага́рливо: — гаряче, палко [12] — старанно, завзято [33] Словник з творів Івана Франка
- загарливо — зага́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- загарливо — діал. Присл. до загарливий. Великий тлумачний словник сучасної мови