1. Словник української мови в 11 томах

загиджувати

ЗАГИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех,, розм. Забруднювати чим-небудь поганим, гидким.

По цілих днях кричать [ворони у парку] і все загиджують (Коцюб., III, 1956, 307);

*Образно. Фея руїни не боялася загидити руки об дрібне щастя селянки.. Коли не стало ні дітей, ні чоловіка — заходилася на обійсті коверзувати: то підмивала вона причілкову стінку по весні, то валила повітку (Л. Янов., І, 1959, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загиджувати — заги́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. загиджувати — -ую, -уєш, недок., загидити, -джу, -диш, док., перех., розм. Забруднювати чим-небудь поганим, гидким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загиджувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. загиджувати — Заги́джувати, -ги́джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)