загинулий

ЗАГИ́НУЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до заги́нути.

Що ж можна говорити про того загинулого в війні Нестеренкового сина, з яким так нещасливо пов’язала її доля (Ле, В снопі.., 1960, 56);

На лузі бігали рицарські коні без вершників. Металися й коні загинулих дружинників (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 448).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загинулий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до загинути. Великий тлумачний словник сучасної мови