заглузувати

ЗАГЛУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати глузувати.

— Старий дурень лякав смертю героя, який з нею їсть, п’є і спати лягає! — заглузував Свен (Оп., Іду.., 1958, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заглузувати — заглузува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заглузувати — -ую, -уєш, док. Почати глузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заглузувати — Заглузува́ти, -зу́ю, -єш гл. Начать насмѣхаться. Словник української мови Грінченка