заглузувати
ЗАГЛУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати глузувати.
— Старий дурень лякав смертю героя, який з нею їсть, п’є і спати лягає! — заглузував Свен (Оп., Іду.., 1958, 316).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заглузувати — заглузува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заглузувати — -ую, -уєш, док. Почати глузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заглузувати — Заглузува́ти, -зу́ю, -єш гл. Начать насмѣхаться. Словник української мови Грінченка