заглушений

ЗАГЛУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заглуши́ти.

І знову з провалля.. дійшов до нього слабенький поклик, заглушений лісом: Іва-а!.. (Коцюб., II, 1955, 351);

В темряві підкрадались до дроту. Заглушена піснею, починалась праця (Коз., Гарячі руки, 1960,203);

У квітнику, заглушеному бур’яном, розцвілася якась жовтогаряча квітка (Вол., Сади.., 1950, 4);

// заглу́шено, безос. присудк. сл.

Мотори заглушено, агрегати зупинено, на всій ділянці робіт — тиша та цвірчання цикад (Гончар, Тронка, 1963, 286).