загнивати
ЗАГНИВА́ТИ, недок., ЗАГНИ́ТИ і ЗАГНИ́СТИ́, иє́, док.
1. Піддаватися гниттю, розкладатися.
В умовах надмірної вологості картопля й овочі загнивають від посиленого розвитку хвороб (Колг. Укр., 9, 1956, 41);
Восени риштування поливалось дощами, цілу зиму лежав на ньому сніг, дошки посіріли, де-не-де почали навіть загнивати (Шовк., Інженери, 1956, 51);
Де боляче — до рани ляпіс! Не загниє (Еллан, І, 1958, 280);
// Втрачати свіжість води через гниючі рослини (про водоймище).
Невже хай дурно стоїть та загниває ставок? (Донч., І, 1956, 59).
2. перен. Впадати в стан розкладу, деградації; розкладатися, занепадати.
Пророкування Леніна, як завше, вірне: капіталізм загниває (Тич., III, 1957, 6);
Зв’язане з віджилим свій вік буржуазним ладом мистецтво повністю поділяє його долю, воно загниває й деградує (Ком. Укр., 9, 1963, 45).
Значення в інших словниках
- загнивати — загнива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загнивати — -ає, недок., загнити і загнисти, -иє, док. 1》 Піддаватися гниттю, розкладатися. || Втрачати свіжість води через гниючі рослини (про водоймище). 2》 перен. Впадати в стан розкладу, деградації; розкладатися, занепадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загнивати — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови
- загнивати — Загнива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. загнисти и загнити, -нию, -єш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388. Словник української мови Грінченка