1. Словник української мови в 11 томах

загнилий

ЗАГНИ́ЛИЙ, а, е. Який надгнив, почав гнити.

Призначені для сушіння плоди сортують за якістю і розміром. При цьому відбирають биті, м’яті, а також ушкоджені хворобами плоди і вирізують загнилі місця (Сад. і ягідн., 1957, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загнилий — загни́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загнилий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  3. загнилий — -а, -е. Який надгнив, почав гнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загнилий — Загни́лий, -а, -е Загнившій. Словник української мови Грінченка