1. Словник української мови в 11 томах

загнузданий

ЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. Дієпр. час. мин. ч. до загнузда́ти.

Загнузданий Хмельницького рукою, по бруку дзвонить копитами кінь (Сос., Солов. далі, 1957, 81);

Десь позаду чувся шум океанських хвиль, нагадуючи про грізну силу не загнузданої людиною стихії (Ле, Клен. лист, 1960, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загнузданий — загну́зданий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загнузданий — див. невільник Словник синонімів Вусика
  3. загнузданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загнуздати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загнузданий — Загну́зданий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)