1. Словник української мови в 11 томах

загніваний

ЗАГНІ́ВАНИЙ, а, е, діал. Розгніваний.

Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала (Фр., II, 1950, 321);

Хома Гаврило удав загніваного (Ков., Тв., 1958, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загніваний — загні́ваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. загніваний — -а, -е, діал. Розгніваний. Великий тлумачний словник сучасної мови