загоджувати
ЗАГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех. Годити кому-небудь з корисливою метою, підкупляючи, роблячи послуги і т. ін; задобрювати.
Балабуха.. нічого не вдіяв. Вже він і титаря загоджував, і дідів загоджував, й говорив проповіді, котрих ніхто не розумів, — і все нічого не помогло. Громада стала гопки проти його (Н.-Лев., III, 1956, 63);
Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз (Сл. Гр.);
[Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!..Дарма, треба і її чим-небудь загодить, щоб не пащекувала (К.-Карий, І, 1960, 241);
// діал. Тішити, задовольняти.
Коли б моя воля, то я з глитайні три шкури злупив би, а бідноту загодив би (Речм., Весн. грози, 1961, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загоджувати — заго́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загоджувати — див. лестити Словник синонімів Вусика
- загоджувати — -ую, -уєш, недок., загодити, -оджу, -одиш, док., перех. Годити кому-небудь з корисливою метою, підкупляючи, роблячи послуги і т. ін.; задобрювати. || діал. Тішити, задовольняти. Великий тлумачний словник сучасної мови