1. Словник української мови в 11 томах

загордувати

ЗАГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Те саме, що загорди́тися.

[Демко:] Попробуй не випить на весіллі.., зараз скажуть: загордував!.. (Кроп., II, 1958, 196);

Мар’яну на порозі зустрічала мати: — Загордувала, дочко, наче десь за морями живеш… А тут весь рід з’їхався: колядують (Кос., Новели, 1962, 91).

2. ким. Поставитися до кого-небудь з погордою, байдуже.

Він, діставши вищу освіту, загордував своєю малописьменною матір’ю-селянкою (Рад. Укр., 27.III 1963, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загордувати — загордува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загордувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  3. загордувати — -ую, -уєш, док. 1》 Те саме, що загордитися. 2》 ким. Поставитися до кого-небудь з погордою, байдуже. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загордувати — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови