загорлати
ЗАГОРЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех., розм. Почати горлати.
— Та чого ти дивишся? Бий! — загорлав Масло.— Хлопці! Женько! Вольдемар! — Але хлопці ніби не чули цього вигуку (Хижняк, Невгамовна, 1961, 169);
Раптом несподівано, десь зовсім близько спросоння, але гучно і протяжно, загорлав півень (Коп., Земля.., 1957, 95);
Два парубки загорлали на подвір&́8242;ї протяжливу пісню (Стельмах, На.. землі, 1949, 175)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загорлати — загорла́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- загорлати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати горлати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загорлати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови