загородник
ЗАГОРО́ДНИК, а, ч., рідко. Назва малоземельних селян у XVI ст.
Загородники, або городники, мали двори і городи, а частина з них — і невеликі поля (Іст. УРСР, І, 1953, 129).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загородник — загоро́дник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- загородник — -а, ч., рідко. Назва малоземельних селян у 16 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови