загорювати
ЗАГОРЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док. Почати горювати.
Занепокоївся, загорював старий (Горд., Чужу ниву.., 1947, 160).
ЗАГОРЮВА́ТИ², див. загорьо́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загорювати — загорюва́ти 1 дієслово доконаного виду почати горювати загорюва́ти 2 дієслово доконаного виду здобувати важкою працею Орфографічний словник української мови
- загорювати — I -юю, -юєш, док. Почати горювати. II див. загорьовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загорювати — Загорюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, -рю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загорювати — Загорювати, -рю́ю, -єш гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478. Словник української мови Грінченка