загострений
ЗАГО́СТРЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до загостри́ти.
Цей човен — чисте корито, з якого годують в нас свині, тільки з одного боку загострене (Н.-Лев., II, 1956, 416);
Татари були озброєні кривими.. мечами, загостреними з одного боку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462);
Він стояв, не рухаючи жодним м’язом, і тільки уші його були загострені на дужий шум машин (Епік, Тв., 1958, 249);
Більшість його [Ю. Яновського] творів злободенна, загострена і спрямована проти ворога (Іст. укр. літ., II, 1956, 248).
2. у знач. прикм. З гострим кінцем, краєм.
По тім боці Твердиня й дзвіниця, Мов та швайка загострена. Аж чудно дивиться (Шевч., І, 1951, 249);
Завжди у нього на столі був цілий десяток загострених олівців (Хижняк, Тамара, 1959, 82).
3. у знач. прикм. Гострий, звужений або кутастий (про риси обличчя).
Мотря стояла коло тину висока та здорова.., з широким лобом, з загостреним лицем, з блискучими, як жар, чорними маленькими очима (Н.-Лев., II, 1956, 374);
Опукле, високе чоло [у Котовського],.. рівний, загострений ніс (Кучер, Чорноморці, 1956, 161).
4. у знач. прикм., перен. Гостро виражений, дуже відчутний.
Ми — партія, яка бореться в умовах загострених труднощів (Ленін, 32, 1951, 221);
Мабуть, тільки одна Таня знала, яким загостреним було в нього те почуття, що повело його сьогодні в райком (Гончар, Людина.., 1960, 30).
5. у знач. прикм., перен. Більш витончений, чутливіший; сприйнятливіший.
Загострений слух [Юлії] ловить змовницький шелест яблуневих віт (Дмитр., Обпалені.., 1962, 37).
6. у знач. прикм., перен. Непримиренний, напружений.
В 90-х рр. XIX ст. боротьба чехів з німецькими колонізаторами набрала особливо загостреного характеру (Вітч., 5, 1956, 139);
Загострені відносини.
Політи́чне (соціа́льне і т. ін.) заго́стрений — такий, в якому яскраво виявлено відповідні політичні настанови, суспільні інтереси і т. ін.
Газета учить глибше пізнавати життя, старанніше працювати над словом, вона особливо вимагає політична загострених творів (Літ. газ., 5.IV 1951, 1);
Комедія «Дворянские выборы» [Г. Квітки-Основ’яненка] — один з найбільш соціально загострених творів вітчизняної драматургії дошевчснківського періоду, що правдиво.. змальовує життя і побут, викриває вади дворянства та чиновництва (Вітч., 4, 1964, 171).
Значення в інших словниках
- загострений — заго́стрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- загострений — див. гострий Словник синонімів Вусика
- загострений — [загостреинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- загострений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загострити. 2》 у знач. прикм.З гострим кінцем, краєм. 3》 у знач. прикм. Гострий, звужений або кутастий (про риси обличчя). 4》 у знач. прикм., перен. Гостро виражений, дуже відчутний. 5》 у знач. прикм., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загострений — ГО́СТРИЙ (з колючим кінцем, ріжучим краєм); ЗАГО́СТРЕНИЙ (якому надано такої властивості); ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ (про знаряддя); РІЗКИ́Й розм. (здатний завдати поріз). Ржуть на волі добрі коні, Гострі шаблі брязкотять (Я. Словник синонімів української мови
- загострений — Заго́стрений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)