загратований

ЗАГРАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загратува́ти.

— А тепер я тут, в сій., загратованій залізом клітці (Л. Укр., III, 1952, 678);

// у знач. прикм.

Поїзд зупинився на чорному, з єдиною свічкою в загратованому вікні, полустанку (Стельмах, I, 1962, 170);

Загратовані двері.