загрозливий

ЗАГРО́ЗЛИВИЙ, а, е.

1. Який виражає загрозу (у 1 знач.); грізний.

Перший змовк на півслові, як одрубав: повертає гарячі ще очі, здивовані, затурбовані, загрозливі (Вас., Незібр. тв., 1941, 65);

І ось.. зненацька звалилось на бійців грізне попередження: —Танки праворуч! Першим пустив його Козаков, підлетівши до командира полку і рапортуючи йому з якимось сердитим, загрозливим виглядом, наче своєму підлеглому (Гончар, III, 1959, 446).

2. Який містить у собі загрозу (у 2 знач.), небезпеку; небезпечний.

Становище було дуже загрозливе… Над життям матері і її ненародженої дитини зависла страшна небезпека (А.-Дав., За ширмою, 1963, 174);

Не вперше вже стикаються.. купці з грабіжниками й вбивцями. Темний і загрозливий схід, страшні простори за Ітиль-рікою (Скл., Святослав, 1959, 51);

// Який наводить, викликає жах; страшний.

[Анна:] Аж до Гори не могла спинитись, І тільки стук загрозливий копит За спиною я близько почувала (Коч., П’єси, 1951, 21);

Таня стоїть на сцені самотня. Здалеку наростає тихе загрозливе гудіння (Собко, П’єси, 1958, 116).