загрузати

ЗАГРУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГРУ́ЗНУТИ і рідко ЗАГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. загру́з, ла, ло і загру́знув, нула, ло; док.

1. Застрягати, в’язнути в якій-небудь густій, сипкій масі.

Гармати часто загрузали, і ми тягли їх із грязі (Сос., II, 1957, 422);

— Шляху немає, сніги глибокі, загрузнеш де-небудь та й не вилізеш (Мирний, IV, 1955, 288);

Черняєва за кілька хвилин уже загрузла по пояс [у болоті ] (Донч., II, 1956, 54);

// Застрягати, заплутавшись у чому-небудь.

І раптом мотор закахикав — і став! Колеса загрузли між стеблами трав (Забіла, Одна сім’я, 1950, 121).

2. перен., розм. Затримуватися, залишатися довго де-небудь.

— Під Москвою Гітлеру одрубали кігті і в наступ перейшли. Під Севастополем він теж добре загруз (Кучер, Голод, 1961,124);

— Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Бат, На.. дорозі, 1967, 179).

◊ Загруза́ти (загру́знути, загру́зти) по ву́ха де — надовго затримуватися де-небудь.

Загруз він по вуха в цих Броварах, немов у полоні, а там [в Острі] діло його жде (Збан., Сеспель, 1961, 366).

3. розм. Глибоко занурюватися, опускатися куди-небудь.

Двері у халупці, що по вікна загрузла у землю, відчинив сам Сашко (Мур., Свіже повітря.., 1962, 138);

*Образно. Важкий м’ясистий ніс по самі ніздрі загруз у прокурених вусах і, здається, витягує з них міцний тютюновий дух (Стельмах, І, 1962, 113).

4. перен., розм. Цілком віддаватися якій-небудь справі, поринати в щось.

Загруз [голова] у своїх процентах, надоях, кормових одиницях, та наче й нічого вже не бачить, що в людей по хатах робиться? (Кучер, Трудна любов, 1960, 4);

— Чи думаєш, що я справді такий уже відсталий, отак загруз у пережитках? Нічого подібного (Головко, 1, 1957, 481);

Вожді західноєвропейських соціалістичних партій, які ще задовго до війни загрузли в опортунізмі, відкрито зрадили робітничий клас (Біогр. Леніна, 1955, 132);

Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (Кол., Терен.., 1959, 45).

◊ Загруза́ти (загру́знути, загр́узти} в зли́днях — надовго потрапляти н скрутне матеріально становище, не маючи змоги вийти з нього.

[Фортунат:] Мене ж тоді не приймуть до громади, я втрачу поміч і загрузну в злиднях (Л. Укр., II, 1951, 483);

Загруза́ти (загру́знути, загру́зти) в(у) по́зичках(борга́х) — робити великі борги, не маючи змоги сплатити їх.

Григорій, наче в трясовині, загруз у позичках і боргах (Стельмах, І, 1962, 226).