загрунтований

ЗАГРУНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. час. мин. ч. до загрунтува́ти;

// У знач. прикм.

У Київському музеї українського мистецтва експонується ікона «Розп’яття» з портретним зображенням лубенського полковника Леонтія Свічки.. Невеликий за розміром (83х58 см) твір виконаний темперою по загрунтованій дошці (Мист., І, 1961, 42);

За кілька днів з’явився [у Романа Петровича] великий підрамник з загрунтованим і натягнутим на нього полотном (Коз., Сальвія, 1959, 74).