загрібальник

ЗАГРІБА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто загрібає граблями колоскові рослини, сіно і т. ін.

Там виїздять чотири виладнаних кінні косарки, а з ними й в’язальниці, загрібальники на кінних граблях (Ле, В снопі.., 1960, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загрібальник — загріба́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. загрібальник — -а, ч. Той, хто загрібає граблями колоскові рослини, сіно і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови