1. Словник української мови в 11 томах

загрібний

ЗАГРІБНИ́Й, а́, е́, спец. Признач. для загрібання.

Загрібне весло; Загрібний гвинт;

// у знач. ім. загрібни́й, но́го, ч.; загрібна́, но́ї, ж. Людина, яка веслує першою від корми, спрямовуючи рух човна.

В розташуванні спортсменів у човні є одна складна особливість, — загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються інші гребці, це він встановлює темп і ритм веслування (Собко, Матв. затока 1962, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загрібний — загрібни́й 1 прикметник призначений для загрібання спец. загрібни́й 2 іменник чоловічого роду, істота веслувальник, який веслує першим від корми мор., спорт. Орфографічний словник української мови
  2. загрібний — -а, -е, спец. Признач. для загрібання. Загрібне весло. Загрібний гвинт. || у знач. ім. загрібний, -ного, ч.; загрібна, -ної, ж. Людина, яка веслує першою від корми, спрямовуючи рух човна. Великий тлумачний словник сучасної мови