загуба
ЗАГУ́БА, и, ж., діал. Загибель.
Бачила Наумиха, що нічого не зробить з чоловіком, і заприсяглася не попустити хоч Семена до загуби, не дати його на поталу чудним батьковим забаганкам (Коцюб., І, 1955, 102);
Тепер я знаю, хто ти, — кат! Твоїх покидьків стріне Куба. На них чекає там загуба, Вогонь фронтів і барикад (Павл., Пальм. віть, 1962, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загуба — загу́ба іменник жіночого роду загибель діал. Орфографічний словник української мови
- загуба — див. смерть Словник синонімів Вусика
- загуба — -и, ж., діал. Загибель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загуба — ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Словник синонімів української мови
- загуба — Загуба, -би ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба. Словник української мови Грінченка