1. Словник української мови в 11 томах

загуменок

ЗАГУМЕ́НОК, ЗАГУМІ́НОК, нку, ч., діал. Місце за током.

Як виміркував [Василь], так і зробив. Лишив стару на газдівстві, а сам із синами гайда на загумінок (Фр., І, 1955, 128);

*Образно. Життя сина виходило на широкі шляхи, тож не сидіти йому серед лопухів та кропиви переяславських загуменків (А.-Дав., За ширмою, 1963, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загуменок — загуме́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. загуменок — див. оселя Словник синонімів Вусика
  3. загуменок — загумінок, -нку, ч., діал. Місце за током. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загуменок — Загуме́нок, -нку м. = загумення. Словник української мови Грінченка