загуслий
ЗАГУ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до загу́снути.
Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху: у Германа від нього.. голова крутиться (Фр., VIII, 1952, 327);
// у знач. прикм.
На підлозі, аж чорній від загуслої крові кількох поколінь катованих тут військовополонених, у неприродній позі лежав скорчений чоловік (Ле, Право.., 1957, 196).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me