1. Словник української мови в 11 томах

загущений

ЗАГУ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до загусти́ти.

Домаха.. швидко переливає в миску бурий, загущений рибою й квасолею, розсіл (Стельмах, І, 1962, 115);

Посів виявився загущеним, довелося застосовувати букетування і проріджування (Рад. Укр., 4.IX 1949, 2);

// загу́щено, безос. присудк. сл.

На ряді полів, де проривка [кукурудзи] вже проводилась, багато гнізд також загущено, і їх треба обов’язково проривати повторно (Рад. Укр., 6.VІІ 1963, 1).

2. у знач. прикм. Густо зарослий чим-небудь.

У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують.. сухі гілки (Хлібороб Укр., 1, 1963, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загущений — загу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загущений — див. густий Словник синонімів Вусика
  3. загущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загустити. || загущено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Густо зарослий чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови