задалеко
ЗАДАЛЕ́КО, присл., розм. Далі, ніж звичайно, потрібно, можливо; далеко.
Я не йшов головною алеєю — це було для мене задалеко, а між дерева (Коб., III, 1956, 65);
[Пан Трацький:] — Ей, сину, — твій реалізм трохи задалеко заходить! (Фр., III, 1950, 381).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me