задаремно

ЗАДАРЕ́МНО, розм. Присл. до задаре́мний.

Виявилось, поспішав [Микола] задаремно: кімната була замкнена (Панч, Гарні хлопці, 1959, 18);

— Болить? — спитав Черниш. — Ні, не болить, — відповів поранений. — Тільки крові шкода. Бач, скільки задаремно дзюрчить (Гончар, III, 1959, 43);

// у знач, присудк. сл.

— А щоб ні одного поганого чоловіка не було — то дурниця і бажати цього задаремно, бо, як то кажуть, нема лісу без вовка (Коцюб., І, 1955, 462).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задаремно — задаре́мно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. задаремно — див. даром Словник синонімів Вусика
  3. задаремно — розм. Присл. до задаремний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови