задаровувати
ЗАДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш і ЗАДА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ЗАДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., перех. Дарувати, підносити багато подарунків; обдаровувати.
Не знали [бійці], чим задарувати [дівчинку], як власкавити, кожен залюбки віддав би свою грудку цукру (Горд., Листи.., 1942, 24);
*Образно. Він [Володя] беріг корені [винограду] від морозів і від засухи, ..а вони щовесни задаровували його молодим пагінням (Загреб., День.., 1964, 362).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задаровувати — задаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- задаровувати — Задарювати, дарувати, обдаровувати. Словник синонімів Караванського
- задаровувати — -ую, -уєш і задарювати, -юю, -юєш, недок., задарувати, -ую, -уєш і задарити, -дарю, -дариш, док., перех. Дарувати, підносити багато подарунків; обдаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задаровувати — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови