задатки
ЗАДА́ТКИ, ів, мн., розм. Природжені, успадковані або набуті зачатки яких-небудь рис, здібностей або властивостей.
Анатомо-фізіологічні особливості, які створюють природжені відмінності між людьми, звуться задатками (Психол., 1956, 197);
[Мічурін:] На сьомому році одержую плід — гібрид, чудовий на смак і великого розміру.. В гібридах передаються спадкові задатки не тільки батька й матері (Довж., І, 1958, 465);
Хома був наполегливий і педантичний, до того ж з задатками старохолостяцької буркотливості, яку не дуже долюблював Микола (Гжицький, Вел. надії, 1963, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задатки — зада́тки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- задатки — Деякі вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, які є природною передумовою формування і розвитку здібностей. До них відносяться, наприклад, типологічні особливості нервової системи, рівень відносного розвитку сигнальних систем... Словник із соціальної роботи
- задатки — -ів, мн., розм. Природжені, успадковані або набуті зачатки яких-небудь рис, здібностей або властивостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задатки — Природжені анатомо-фізіологічні риси індивіда, передумови його розвитку. З. є основою здібностей та інших психофізіологічних властивостей людини. Словник-довідник музичних термінів