задзеленчати

ЗАДЗЕЛЕНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. Почати дзеленчати.

Лікар вийшов з сіней і скочив на бричку. — Рушай! — Дзвоник задзеленчав (Гр., II, 1963, 481);

Наддав [Кадук] газу.. і помчав так, що старий газик задзеленчав усіма металевими частинами (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 179).

2. Утворити звуки дзеленчання або бряжчання.

Задзеленчав телефон, хтось кричав у трубку хрипким голосом (Збан., Сеспель, 1961, 248);

Темно. Болото.. Іноді мелькне чиясь тінь, глухо задзеленчить відро. І знову все тихо (Тют., Вир, 1954, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me