задзюркотати
ЗАДЗЮРКОТА́ТИ, о́че і ЗАДЗЮРКОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до задзюрча́ти.
На вулицях задзюркотіли струмки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 282);
Ось на дні рівчака почала пробиватися вода. Спочатку малесенькими струмками, а потім линула, задзюркотіла нестримно (Ів., Вел. очі, 1956, 12);
// безос.
[Омелько (частує Івана):] На вже й тобі! [Іван (випив):] Чуєш, як задзюркотіло, неначе у порожнє барильце!.. (Крон., І, 1958, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задзюркотати — задзюркота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- задзюркотати — -оче і задзюркотіти, -тить, док. Підсил. до задзюрчати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задзюркотати — Задзюркотати и задзюркотіти, -чу, -чеш и -тиш гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306. Словник української мови Грінченка