задирчастий
ЗАДИ́РЧАСТИЙ, а, е. Який має задирки, буває з задирками ( див. зади́рка), задирається (про дерево, метал).
Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задирчастий — зади́рчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- задирчастий — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика
- задирчастий — -а, -е. Який має задирки, буває з задирками (див. задирка), задирається (про дерево, метал). Великий тлумачний словник сучасної мови
- задирчастий — Задирчастий, -а, -е О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у. Словник української мови Грінченка