1. Словник української мови в 11 томах

задишкуватий

ЗАДИ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. Який має задишку.

Під час переходів найтяжче.. доводиться грузинові Хурціляві. Товстий, задишкуватий, він ледве встигає за нами (Гончар, Людина.., 1960, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задишкуватий — зади́шкуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. задишкуватий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. задишкуватий — -а, -е, розм. Який має задишку. Великий тлумачний словник сучасної мови