задудніти

ЗАДУДНІ́ТИ, ни́ть, док. Почати дудніти.

Б’є барабан; задудніла труба; Гучно співає весела юрба (Крим., Вибр., 1965, 135);

Ще пусто на дорозі, нема нікого. Та ось задудніла земля і показалась кавалькада (Коцюб., І, 1955, 286);

Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет (Стельмах, II, 1962, 170);

// безос.

Ой, впала я, впала, стукнулась до поду, Що аж задудніло згори аж до споду (Фр., XIII, 1954, 263).