задьористо

ЗАДЬО́РИСТО, розм. Присл. до задьо́ристий.

Хлопець був худий, виснажений, але тримався незалежно. Брудна куделя золотавого волосся стирчала на його голові задьористо (Мик., II, 1957, 416);

Весело й задьористо почав вибивати дріб барабан (Донч., VI, 1957, 373);