зажеліпати
ЗАЖЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Голосно закричати.
А це зразу Яким як зажеліпае: — Ох ти, бісова тварюко! Тпру-у! — і чимдуж замахав руками (Мирний, IV, 1955, 318).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажеліпати — зажеліпа́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови