1. Словник української мови в 11 томах

зажинковий

ЗАЖИНКО́ВИЙ а, е. Стос. до зажинків.

І в цьому році люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (Стельмах, I, І 962, 575).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажинковий — зажинко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зажинковий — -а, -е. Стос. до зажинків. Великий тлумачний словник сучасної мови