зажиттєвий
ЗАЖИТТЄ́ВИЙ, а, е, ЗАЖИТТЬОВИ́Й, а́, е́. Який є, відбувається за життя кого-небудь.
Зажиттєва слава Шевченка; Зажиттьове видання творів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажиттєвий — зажит́тєвий сполучник незмінювана словникова одиниця зажиттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- зажиттєвий — -а, -е, зажиттьовий, -а, -е. Який є, відбувається за життя кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови