1. Словник української мови в 11 томах

зажмурювати

ЗАЖМУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЖМУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Прикривати повіками очі; жмурити.

Зажмурює [Мирон] очі. Ов, не видно нічого. Рознімає: видно й чути (Іван Франко, I, 1955, 234);

Підійшов [Іван] до Змія та й каже: — Зажмур очі, бо коли я свистітиму, в тебе очі на лоба можуть повискакувати (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажмурювати — зажму́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зажмурювати — -юю, -юєш, недок., зажмурити, -рю, -риш, док., перех. Прикривати повіками очі; жмурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зажмурювати — Заплющувати, заплющити, позаплющувати, позіплющувати, зіплющити, сплющувати, сплющити, посплющувати, мружити, замружувати, замружити, позамружувати, зімружувати, зімружити, позімружувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. зажмурювати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. зажмурювати — Зажму́рювати, -рюю, -рюєш; зажму́рити, -му́рю, -му́риш, -рять; зажму́р, -му́рмо, -му́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)