зайча

ЗАЙЧА́, а́ти, с. Те саме, що зайченя́.

А бистроногі хлопчаки Зайчат ганяють в кручі (Гірник, Сонце.., 1958. 19І);

*У порівн. Це був гарненький дідок, цей Микита: весь білий — і чуприна, й борода, й вуси, маленький, мов зайча, бистрий, швидкий (Григ., Вибр., 1959. 44);