1. Словник української мови в 11 томах

зайчатко

ЗАЙЧА́ТКО, а, с. Пестл. до зайча́.

— Вставай, вставай, ти, лінюху! Підемо на Ясенову, я тобі там зайчика піймаю,.. — кинув батько приманку, пам’ятаючи, як не раз Петрик хотів піймати маленьке зайчатко (Чендей, Вітер.., 1958, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайчатко — зайча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зайчатко — -а, с. Пестл. до зайча. Великий тлумачний словник сучасної мови