1. Словник української мови в 11 томах

зайчиха

ЗАЙЧИ́ХА, и, ж. Самка зайця (у 1 знач.).

В куточку ледве була примітна дірка в другу маленьку печеру, де жив заєць з своєю зайчихою (Н.-Лев., III, 1956, 292);

Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем (Коп., Як вони.., 1961, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайчиха — зайчи́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зайчиха — -и, ж. Самка зайця (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зайчиха — Зайчи́ха, -хи, -сі; -чи́хи, -чи́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зайчиха — Зайчиха, -хи ж. Самка зайца. Словник української мови Грінченка