закадити
ЗАКАДИ́ТИ, каджу́, кади́ш, док.
1. Почати кадити ладаном.
2. розм. Задиміти.
Затанцювали іскри навколо пальців чоловіка,.. і відразу по хаті приємно, духом бджіл, закадила, закурила губка (Стельмах, Хліб.., 1959, 183);
// Почати палити (люльку, цигарки і т. ін.).
Закадили панотці і поодкидали голови в кутки канапи. І полилась їх розмова (Н.-Лев., І, 1956, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закадити — закади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закадити — -каджу, -кадиш, док. 1》 Почати кадити ладаном. 2》 розм. Задиміти. || Почати палити (люльку, цигарки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- закадити — Закади́ти, -джу́, -диш гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232. Словник української мови Грінченка