закам’яніння
ЗАКАМ’ЯНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. закам’яні́ти.
Бронко не рухався з місця. Стаха інакше пояснила собі його закам’яніння (Вільде, Сестри… 1958, 398).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закам’яніння — Закам’яні́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)