1. Словник української мови в 11 томах

закладини

ЗАКЛА́ДИНИ, дин, мн. Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами.

Через тиждень колгоспні теслі завалили стару Лесеву хату. На закладинах нової майстер Микола побажав сім’ї щастя-долі (Коз., Сонце.., 1957, 50);

— Ого-го, тут уже без нас справляли закладини! (Донч., VI, 1957, 374);

Андрій Боголюбський.. зробив закладини і власноручно замурував наріжний камінь під новий собор у Владимирі на Клязьмі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закладини — закла́дини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. закладини — див. основа; початок Словник синонімів Вусика
  3. закладини — Закладчини, закладення, закладання, сов. закладка. Словник синонімів Караванського
  4. закладини — -дин, мн. Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закладини — Закладини, -дин ж. мн. Закладка, основаніе (зданія), также и пиршество по этому поводу. Чуб. VII. 376. Нехай піде позве людей на закладини. Рудч. Ск. І. 92. Словник української мови Грінченка