1. Словник української мови в 11 томах

заклечаний

ЗАКЛЕ́ЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заклеча́ти;

// У знач. прикм.

Попереду веселої процесії поважно ступають заклечані коні (Гончар, І, 1954, 463);

Земле заклечана, земле духмяна. Чую тебе я в собі, як Антей (Павл., Бистрина, 1959, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклечаний — закле́чаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заклечаний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. заклечаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заклечати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови