1. Словник української мови в 11 томах

заклеювати

ЗАКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Намазуючи чимось липким, змочуючи клей на чомусь, зліплювати, склеювати що-небудь.

Макар Іванович заклеював лист (Коцюб., І, 1955, 164);

Він дописав листа, вклав його у конверт, старанно заклеїв і написав адресу (Головко, II, 1957, 552);

// Наліплюючи, наклеюючи, покривати щось.

— А зараз поможи мені вікна заклеювати. Щоб скло не повилітало від струсу (Кучер, Чорноморці, 1956, 34);

Василько і сам почав вірити, що то написали партизани, хоч добре знав, хто заклеїв фашистський напис (Турч., Зорі.., 1950, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклеювати — закле́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заклеювати — -юю, -юєш, недок., заклеїти, -ею, -еїш, док., перех. Намазуючи чимось липким, змочуючи клеєм, зліплювати, склеювати що-небудь. || Наліплюючи, наклеюючи, покривати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови