заклубитися

ЗАКЛУБИ́ТИСЯ, у́биться, док. Почати клубитися.

Заклубився молочний туман над рікою (Собко, Вогонь.., 1947, 127);

Час минав поволі. Та ось нарешті на синьому фоні неба заклубився білий димок, а через хвилину Єгор та всі його друзі побачили сизу гриву диму (Шиян, Баланда, 1957, 194);

*Образно. На дні її душі заклубився якийсь забобонний жах (Фр., IV, 1950, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклубитися — заклуби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заклубитися — -убиться, док. Почати клубитися. Великий тлумачний словник сучасної мови